Я люблю тенгвар. Это моя единственная любовь в правописании, удивительно изящная и глубокая в семантическом ключе. Есть тенгва солнечного света и света звезд. Тенгва "сила" - слово "vala". Тенгва "umbar" означает "рок" и "тень" одновременно. Тенгва "мудрость" - "noldo", что, конечно, очень самокритично со стороны составителя. И так далее. Словом, я хочу сказать: эти двадцать четыре буквы, их правила чередования гласных и согласных при чтении, вариации тенгвы для одного и того же звука в начале и конце слова - все это делает меня удивительно счастливой (насколько это возможно для толкиениста).
Іздрик в "ТАКЕ" писал: "Відстань, на яку людині за життя вдається наблизитись до Бога, залежить зокрема й від рівня опанування людини мовою (розумійте як завгодно). Йдеться навіть не про рівень - наближення-бо до Бога не є справою еволюції - радше про етап, відтинок, черговий поворот, за який встигає пропустити тебе мова, вірніше, той її поворот, який встигаєш не пропустити ти".
Сложно выразить мои намерения точнее.