с любовью и всяческой мерзостью
Дочитала "Месопотамію" Жадана.
(звісно) не знаю, що сказати про цю книгу і цього автора, оскільки вони у купі - і художньо, і особистісно, викликають у мене почуття ніжності, такої химерної ніжності, яку, мабуть, варто називати не ніжністю, а більш влучним словом чи словосполученням, але слова в цьому напрямку швидко вичерпуються.
+++
Ще нічого немає. Зелена ніч,
і в кожній тиші міра своя.
І знаючи, скільки потрібно сторіч,
щоби з'явилась найперша річ,
він вимовляє її ім'я.
Немов відчиняє нічне вікно
і ловить напружено кожен рух,
сподіваючись на щось все одно,
і небуття важке полотно
покірно дається йому до рук.
+
(звісно) не знаю, що сказати про цю книгу і цього автора, оскільки вони у купі - і художньо, і особистісно, викликають у мене почуття ніжності, такої химерної ніжності, яку, мабуть, варто називати не ніжністю, а більш влучним словом чи словосполученням, але слова в цьому напрямку швидко вичерпуються.
+++
Ще нічого немає. Зелена ніч,
і в кожній тиші міра своя.
І знаючи, скільки потрібно сторіч,
щоби з'явилась найперша річ,
він вимовляє її ім'я.
Немов відчиняє нічне вікно
і ловить напружено кожен рух,
сподіваючись на щось все одно,
і небуття важке полотно
покірно дається йому до рук.
+
менi скорiш iз Бiблiєю асоцiюється, про Сiльм не подумав (хоча розумiю, воно схоже взагалi)
вогонь, що спалює кораблі,
смерть на темних шовках знамен,
...у мене починається Хелкараксе головного мозку.
Також здається, що тут алюзії на Біблію - втім, це може бути вплив й переглянутого ввечері "Ноя".