[дорогой Эсме]

Оскільки я не знаю, що цієї ночі робити з собою, тут будуть вірші Яна Твардовського.
Більшість з них не можна знайти в інтернеті, тому вам лишається вірити, що я все правильно передрукувала з паперової збірки.

Вигнанці

У Біблії не сказано чи Адам із Євою цілувалися
багатьом сьогодні це зовсім байдуже
хоча спершу живеш а думаєш потім

цікаво як це було чи відразу за брамою
може дивились на золоті чорні зорі
казали мабуть тут також будемо любити
любов недосвідчена вже біжить за нами
а раєм ходити важче ніж землею

не знали навіть як в очі дивитись
чи ховати зворушення чи цілувати одразу

любов одну тільки можна скрізь зустріти
до вигнання і після любов така сама

+

Сива плиска

Смерть любові потрібна
як сіль її скріпить
дорогі померлі до нас тепер близько
у снах підходять навшпиньки
листи до нас пишуть
тільки в розлуці усе пам'ятаєш
як пахли горіхи сушена лаванда
як у щоденнику дядько любив тітку
смішив жарт про кухню з видом на цвинтар
над водою зеленою ми удвох зустрілись
у тиші себто як соромиться слово
сива плиска підглядає на високих ніжках
над Нарвою звуть її стара наречена
Бога не можна довести
Бога пізнають по тому
що серце розривається й світ не проминає
є село де кроликів можна полюбити
життя любов зменшує забирає нищить
смерть її рятує тепер і назавжди

***

Померлі в снах приходять тільки двічі
вночі
- тоді завжди прокинешся
і зранку щобкраще запам'ятати

померлі завжди приходять до людей живими

Полюбити

Полюбити людину щоб стати самотнім
бути із найближчим
аби стати далі
нічого
так треба
бо така дорога
настравді це щастя
відкриються очі
людської любові зупинка убога
любити людину щоб прийти до Бога

Що ти знаєш

Що ти знаєш про страждання
любов печалі
як коням що бігли на війну боліло
бачу небо спокійне посивіле
і не знаю
що далі

Вірю в радість

Вірю в радість ні з того ні з сього
в ангела що впав із неба щоб пограти в сніжки
у серце що хоче всього і ще трішки
в усміх
що хтось собі вигадав решту-решт
і питає навіщо і що далі
у матір що зникла за ворітьми саду
у Бога без доказів до Він є насправді
і дуже не любить про себе теорій

Плач

Марта забігана стіл застелила
дмухає на юшку серцем її студить
м'яса не досмажила огірків не закрила
над вірою що плаче знову дивувалась

а тут стільки роботи
Лазар воскрес із мертвих

щойно миску відсуну
- Марто, - каже. - Марто
Христос плакав за мною

Прийдіть

Прийдіть потріскані жовті і білі клени
скромний грабе з обдертим листям
солдати з дірками у черепі
прийди спалена дівчинко з іграшковою лопаткою
хлопче що перед смертю грав слона на сцені
прийди стара квочко на обірваній лапі
прийдіть невинні страждання
прийдіть Адаме і Єво що так швидко захотіли
дізнатися що добре а що погане
прийди цибуле у трьох кожухах що викликаєш сльози

прийдіть і скажіть
що це не Його провина

Перед мандрівкою

Ти що не хорониш від розчарувань
не бережеш від невдалої людської любові
даєш так ніби жебраєш
не лікуєш раку
годуєш голодом
не видаєш страхового полісу на життя
не кладеш ран на оксамитовій подушці
Ти що поставив ангелів із мечами за райською брамою
а не дипломатів у білих рукавичках
завжди вірю
що Ти підіймаєш наші пригнічені пальці
розтуляєш нам очі червоні як у кролика
вмикаєш світло
пояснюєш
по той бік
у кожного своя далека мандрівка

@темы: утешаю себя: будет больно только секунду, Ян Твардовський

Comments

Ще одна молитва.

Все так.

www.wpk.p.lodz.pl/~sebekmez/t/index.html

[дорогой Эсме]

Кадавр., дякую. Буду потроху читати знайомі вірші і пишатися собою))