с любовью и всяческой мерзостью
Цікаво.
Що писав би Стус, якби партія стала аморфніша (апатичніша, добріша, або її не було взагалі). Якби його не ув'язнювали ніколи?
Чи бачив Хвильовий "Жовтень"? Це ж 28-й, він мав би. Що він думав про таку кіно-поетику (на зінницях в мене й досі відкарбований образ дівочої фігури поряд з білим конем ("все красивы и все мертвы") - вони лежать якраз на місці, де поєднуються два мости; і от мости починають повільно роз'єднувати...) чи не думав нічого взагалі. Кажуть, його літературна манера схожа на кінематографічну манеру Довженко. Нічого не можу сказати. Я витримала лише пів години "України в вогні" десь півроку тому і більше не експерементувала з творчістю Олександра Петровича.
Щодо самого "Жовтню" у мене суперечливі думки. Це дуже ідеологічний фільм. Вся "революційна" трилогія дуже ідеологічна, плакатна, масова, громіздка, монументальна. Поезія відлитих у металі фраз, жодним чином не схожа на загірні комунами харківських товарищів. Але водночас - це й дуже талановиті твори. Це не халтура.
"Історична справка: великій соціалістичній революції завжди бракувало на талановитих поетів-агітаторів, а халтурили всі, за гонорар".
Що писав би Стус, якби партія стала аморфніша (апатичніша, добріша, або її не було взагалі). Якби його не ув'язнювали ніколи?
Чи бачив Хвильовий "Жовтень"? Це ж 28-й, він мав би. Що він думав про таку кіно-поетику (на зінницях в мене й досі відкарбований образ дівочої фігури поряд з білим конем ("все красивы и все мертвы") - вони лежать якраз на місці, де поєднуються два мости; і от мости починають повільно роз'єднувати...) чи не думав нічого взагалі. Кажуть, його літературна манера схожа на кінематографічну манеру Довженко. Нічого не можу сказати. Я витримала лише пів години "України в вогні" десь півроку тому і більше не експерементувала з творчістю Олександра Петровича.
Щодо самого "Жовтню" у мене суперечливі думки. Це дуже ідеологічний фільм. Вся "революційна" трилогія дуже ідеологічна, плакатна, масова, громіздка, монументальна. Поезія відлитих у металі фраз, жодним чином не схожа на загірні комунами харківських товарищів. Але водночас - це й дуже талановиті твори. Це не халтура.
"Історична справка: великій соціалістичній революції завжди бракувало на талановитих поетів-агітаторів, а халтурили всі, за гонорар".