понедельник, 21 ноября 2011
20:06

дорогой Эсме
с любовью и всяческой мерзостью
Поклонництво до Стуса вийшло на новий рівень, і я таки придбала книгу. Вона гарна, жовто-фіолетова, з фотографіями і неповними майже всіма збірками.
Читаю. Вже навіть ввижається щось з індуїзму (найкоротший шлях до серця вгадайте-кого). "Безсмертний Марко" - мій фаворит поки що, бо трололо пана Василя Семеновича таке трололо. А ще дружина у нього гарна була, судячи зі світлин.

Але думаю все ж не про те.
Зрозумійте мене правильно, це лише друге моє велике кохання (Велике Кохання) в укр.літ., а тому не порівнювати сил не стачить. І мені так сумно, що тридцяті роки проминули, мов дим, порівнюючи з шестидесятими.
Спогади і світлини можна перерахувати по пальцям. Аудіо, відео - o rly?

Це... ну, так.
"...Невже сподієшся колись дожити,
щоб мовити чеканню: "Все. Ми квити.
Ти забираєш, буцімто даєш" (с)

@темы: Микола Фітільов, і я страшенно шкодую, що мені не судилося народитись таким шикарним, як леопард, Василь Стус

URL
Комментарии
21.11.2011 в 20:47

Колокольчик фарфоровый
Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
я Стуса читаю малими дозами, але регулярно. я собі давно купила "Палімпсести", і ще одна збірочка лежить, чекає... мені він дуже подобається. хоча, думаю, ти із своїми темпами ще мені скоро будеш рекомендувати..)
URL
21.11.2011 в 22:20

дорогой Эсме
с любовью и всяческой мерзостью
Колокольчик фарфоровый, а у мене поки що "Веселий Цвинтар" улюблена)
У нього такий дуже глибокий чи то сарказм, чи то сум з ним навпіл. Це чомусь (чому б це) дуже імпонує останнім часом.
URL
21.11.2011 в 23:35

Колокольчик фарфоровый
Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
дорогой Эсме,
от його я якраз ще і не читала, так що я таки була права..) знайду.
URL
21.11.2011 в 23:45

дорогой Эсме
с любовью и всяческой мерзостью
Колокольчик фарфоровый, ти не переймайся не прочитаним. Це ж просто "right mood", як Холден казав.
URL
21.11.2011 в 23:56

Колокольчик фарфоровый
Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
дорогой Эсме,
щодо нього я і так не дуже..) він дійсно під настрій. і малими дозами. тоді найбільш в точку виходить...
URL
27.11.2011 в 00:36

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Проходив мимо - встрягнув, не втерпів...
Бо Стус є моїм улюбленим поетом. А це - мій улюблений вірш.

Над осіннім озером

Цей став повісплений, осінній чорний став,
як антрацит видінь і кремінь крику,
виблискує Люципера очима.
П’янке бездоння лащиться до ніг.

Криваво рветься з нього вороння
майбутнього. Летить крилатолезо
на віття виголіле. Рине впрост
на утлу синь, високогорлі сосни
і на пропащу голову мою.

Охриплі очі збіглися в одне -
повторення оцього чорноставу,
насилу вбгане в череп.
Неприхищений,
а чуєш, чуєш протяг у душі !
URL
27.11.2011 в 12:45

дорогой Эсме
с любовью и всяческой мерзостью
nolofinve, а я цей вірш ще навіть не читала. Дякую)
URL