У наших книгарнях "Записки українського самашедшого" Костенко розібрали, але є педееф, і життя отримує сенс...

четверг, 03 марта 2011

22:36

с любовью и всяческой мерзостью

У наших книгарнях "Записки українського самашедшого" Костенко розібрали, але є педееф, і життя отримує сенс. Я загублена для всього світу цього вечора.

Ранком дивилася інтерв'ю з Г'ю Лорі (починається тут, а отут Крейг віддає йому золоту гармоніку - бо той, бачте, вміє грати; яка несподіванка!). Мотивує повернутись до "Хауса", та все ж якось слабко.
Передивилась зараз, і все не можу зрозуміти, чому спілкування їх здається мені таким... поверховим? вимушеним? І так кожного разу (здійснюємо секундний екскурс у всі попередні інтерв'ю). Скажімо, з тим же Фраєм Ферґюсону набагато простіше, то ж я не можу розпочати багатодумне протисталвення англійців шотландцям.
Моєму організму критично не вистачає Лорі-у-Вудхаузі. Але все, все. Це почекає до вихідних, а я іду читати далі.

@темы: Ліна Костенко, Craig Ferguson, литература