Тіні забутих предків (1964)

[дорогой Эсме]

Стосовно двомовності - я себе переоцінила. Чесно. Мені шкода. Зі складнощами перекладу звертайтесь - завжди рада допомогти.

Ізгадай мні, мій миленький,
Два рази на днину,
А я тебе ізгадаю
Сім раз на годину...(с)

Не можу сказати, що я раніше не придивлялась до цього фільму.
Придивлялась. І до Миколайчука, на якого не звернути уваги неможливо, - якщо вже просто побачив його фото. І до Параджанова, про якого нині пишуть небагато, але змістовно, навіть у підручниках української літератури: скандал з презентацією у вересні 1965 ніхто не забув. Нарешті, придивлялась до твору кіномистецтва просто тому, що - хтозна з яких літ (конкретизуючи, я все ж схиляюся до п'ятнадцятирічного віку), вперше прочитавши твір Коцюбинського, закохалась у ті полонини; той край, повний найдивовижніших істот, чиї назви звучали на диво... близько. Чугайстр. Нявки. Щезник. "Нема моїх кіз... є мої кози...".
Я ніколи не була там, - не маю уявлення, чи сподобалось би мені споглядати все це на власні очі, жити серед цього. Однак нині я майже впевнена, що десь всередині власного єства маю частину краю Йвана та Марічки. І частиня ця завжди - так чи інакше - буде про себе нагадувати.
А фільм - геніальний. Я ще, здається, ніколи так легко і безтурботно не пробачала жодному режисерові відхід від авторського оригіналу, однак - які можуть бути претензії, коли з перших кадрів я застигаю перед екраном у німому - ні, я не перебільшую - захопленні, і дивлюся так, ніби й досі не можу повірити в дійсність того, що відбувається.
Геніально.
І, люди, коли вже вам стачило витримки і знань дочитати до цього рядка: відмовтесь від перекладу. Будь-якого, - якщо існує ще якийсь, окрім російського та англійського. Вони говорять геть мало, і сприймати це треба їх голосами, їх мовою. Співанки Марічки не звучатимуть ідентично у жодній іншій варіації, окрім оригінальної. І обрядові пісні. І короткі реплікі Івана: його пізніше на п'ять секунд, та однаково пронизливе "Повернулась!.."
...а яка там перша сцена. А сцена бійки. А сцена пошуків Марічки на річці...
Чи варто для повноти вражень ще раз повторити про загальний геній фільму? Інших визначень у мене немає.
Надзвичайно. Надзвичай-не. Наздвичай-ні.

@темы: фильмное, Тіні Забутих Предків

Comments

[Марский]

*почти понял вторую половину*
Боги, язык прекрасен...

[дорогой Эсме]

Moryo , опыт показал, что приложение вконтакте довольно сновно переводит мои опусы %)
А вообще, говори, что непонятно. Я же всегда могу подсказать)

[Марский]

Это я уже завтра) Сейчас моск уже в отключке)
Спокойной ночи, кстать)) *пошел*

[дорогой Эсме]

Спокойной ночи))

[Maureen comes true]

0_____о

І до Миколайчука, на якого не звернути уваги неможливо, - якщо вже просто побачив його фото. І до Параджанова, про якого нині пишуть небагато, але змістовно, навіть у підручниках української літератури: скандал з презентацією у вересні 1965 ніхто не забув. Нарешті, придивлялась до твору кіномистецтва просто тому, що - хтозна з яких літ (конкретизуючи, я все ж схиляюся до п'ятнадцятирічного віку), вперше прочитавши твір Коцюбинського, закохалась у ті полонини; той край, повний найдивовижніших істот, чиї назви звучали на диво... близько.

Можно перевод?

[дорогой Эсме]

Arwen. , можно)
...присматривалась. И к Миколайчуку, на которого не обратить внимание невозможно, - даже просто увидев его фото. И к Параджанову, о котором сейчас немного, но содержательно пишут даже в учебниках украинской литературы: скандал с презентацией в сентябре 1965 никто не забыл. Наконец, присматривалась к произведению киноискусства просто потому, что - с очень давних лет (конкретизируя, все же склоняюсь к пятнадцатилетнему возрасту), впервые прочтя произведение Коцюбинского, влюбилась в те полонины; тот край, полный самых удивительных существа, чьи названия звучали на удивление... близко.

[Maureen comes true]

Ага, вот так очень здорово

[M. Nightmare]

геній, що тут скажеш. так більше ніхто не вмів. відчувається щось таке первозданно-поетичне.
а взагалі - один з дуже невеликої кількості програмних творів, що дійсно сподобався.

[дорогой Эсме]

M. Nightmare , програмна література - зло))
Взагалі, Коцюбинський у персональному пантеоні вітчизняної літератури знаходиться десь між "Перехресними Стержками" Франка і прозою Хвильового.

[M. Nightmare]

Нагадай про Хвильового... щось, мабудь, дуже давно було.
мені ще подобалась "Лісова пісня" та Ліна Костенко.

[дорогой Эсме]

"Я (романтика)".
"Лісову пісню" геть не пам'ятаю. А Костенко... все збираюсь сприйняти в повній мірі (у неї навіть вірш про Миколайчука є), та якось не виходить.

[M. Nightmare]

в повній мірі і в мене не виходить. "Життя іде, і все без коректур" пам"ятаю, ще щось подобалось...

[дорогой Эсме]

О, це я теж пам'ятаю)

[Марский]

О дивный язык предков...
Я пошел качать.

[дорогой Эсме]

Moryo , с тобой тоже пообщаться на мові?)
День обоюдного скачивания %))

[Марский]

Я же ниц не розумьем То есть как собачка - понять-то может и пойму, а вот сказать что-нибудь кроме стишка про кицю...
Духовно обогащаем друг друга, чо)

[дорогой Эсме]

Moryo , почти как я на немецком))