думкиМені здавалось раніше, що "Я (Романтика)" - це конфлікт вибору між Україною та Партією. Те саме, до речі, приписують ще й "Вальдшнепам", але я чомусь сумніваюсь. Отож, мені здавалось. Але - слухайте! - можливо, там все глибше, і навіть Україна не на першому місці? Дивіться: Дегенерат, Доктор Тагабат, Андрюша. Мати. І "Я".
Дегенерат - тваринне, жорстоке, машинальне. Тагабат - свідоме і раціональне, позбавлене емоцій (окрім насмішки і позалюдської (коли "роби... що хочеш") цікавості). Андрюша - духовне, вище, слабке. Мати - Марія, в цьому все.
І "Я", що ніяк не може обрати, ким з них стати. А потім обирає. Дуже хочеться завчити напам'ять цей текст, бо таке... таке треба мати у собі.
Андрюша мені всю голову заморочив. "Завше розписується так: не ім'я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик."
Він причетний, але він не хоче ним бути. І тому... лицемірить перед самим собою, чи що. Поставив не своє ім'я - "це не я, це не про мене, мене тут немає, мене взагалі немає". Він зломлений, зламаний.
Кадавр. , ну от, там, по суті, лише одна Мати і є в повному сенсі... не знаю, як точніше схаратеризувати - добрим (?) героєм. І потім, у "Вальдшнепах", повторюється про "посмішку Марії".
... А тут у мене з'явилась думка, що, може, "Я" і Дмитрій... втім, ні, вони не можуть бути однією людиною.
"Завше розписується так: не ім'я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик."
Він причетний, але він не хоче ним бути. І тому... лицемірить перед самим собою, чи що. Поставив не своє ім'я - "це не я, це не про мене, мене тут немає, мене взагалі немає".
Він зломлений, зламаний.
І потім, у "Вальдшнепах", повторюється про "посмішку Марії".
...
А тут у мене з'явилась думка, що, може, "Я" і Дмитрій... втім, ні, вони не можуть бути однією людиною.