нове улюблене у раннього Тичини
*
Казала травка
я тільки травка
а що ж зроблю я
коли все кров
Казало сонце
дивись на сонце
мільярди в землю
від нього струн
В нім кожна квітка
і кожна скеля
і кожна рана
і кожна смерть
Одно одвеснить
друге веслує
а все як море
прибій бій
1919 - 1920