все не успеваю написать список ожидаемо-дежурных фраз после вчерашнего приезда Жадана в Зп
ну, что он приятный очень, конечно
провел всю презентацию "Життя Марії" в нежно-совковой библиотеке моего бывшего вуза (о, эти силуэты калины и соловьев на стеллажах) послушно стоя в петлице, истоптал, конечно, весь провод (потому что у обл тв не беспроводных петлиц ахаха), шутил про "я как киборг у вас прикреплен", всем все подписал и со всеми сфотографировался, теперь у меня 1,5 часа кристально чистых по звуку синхронов, которые придется разделить на трех редакторов и еще новости (укрдзен провинции), и некоторое количество воспоминаний. а, и еще он "Наші діти, Маріє, ростуть ніби трава..." читал, ну это мой любимый стих у него сейчас, так что ясно.
цикл "Чому мене немає в соцмережах" очень хороший, я процитирую один из:
Голка
Антон, тридцять два роки,
В статусі було вказано, що живе з батьками.
Православний, хоча до церкви не ходив,
закінчив університет, іноземна - англійська.
Працював татуювальником, мав свій почерк,
якщо можна так сказати.
Через його вмілі руки й гостру голку
пройшов не один натовп місцевих.
Коли все це почалось, багато говорив про
політику та історію, почав ходити на мітинги,
пересварився з друзями.
Друзі ображались, клієнти зникали.
Боялись, не розуміли, виїжджали з міста.
+