Знаєте, голос Армітажа, коли він каже "Gandalf..." на порозі гоббітської нори - то не заміниш. Ну і всі інші його голосові модуляції - завжди в дуже низьких, under-the-mountain тональностях - образотворять на рівних з візуальним компонентом. Але "Імлисті гори" мені подобаються і в дубльованому виконанні, - національний колорит тут якось дуже органічно вписується в загальну картину.
(о, якби хоч у третьому фільмі Торіну дали
за сніги імлистих сивих гір
в глибінь печер у склепів шир
у ті світи пора іти
по скарб який вартує зір
рипіли сосни на шпилях
вітри стогнали по ночах
багаття жар досяг до хмар
дерева в жовтих язиках