радіація від культури, знов віршіякби "право голоса"
було у мене в кармані
я сказала б:
боже, який ви були!..
хіба ви знаєте самі?
дехто інший
притримував би за руку,
і долоню пекло б сонце
таке гаряче
ніби тільки-но народилось
(нам усім на розпуку)
боже милий, навіжений мій боже
якби сентиментальність
скидалась на третю ногу
я б була спроможна
хоча б відтяти ту кляту
зайву кінцівку.
але вона - трунок
солодкувато-нудотний
по всьому тілу розлитий.
розлитий.
розпитий?
нахили зі мною, мій друже, чарку
це сонце точно назло,
цей глечик точно не нами
посеред стежки полишений у мішанині старозавiтньо-глинЯних частин.
з перерізаним горлом дивитись на граційних панянок
все ще не вмію.
ідеал, як то кажуть, "нєдостіжим".