Ще більш, як 50 сторінок читати, а я вже сліпну. Ольга Кобилянська має пишатися моєю самосвідомістю стосовно "В неділю рано зілля копала".
Мірила косу, - не власну, бо власна надто вже тонка і смішна; з театру, - дійсно гарно. Не знаю, чи будуть там фото, а коли будуть - чи промине мене звична анти-фотгенічність, однак, врешті, побачимо.

*
Не знаю, як схарактеризувати "Наречена була в чорному", що от щойно, завдяки Дню, додивилась.
Ідеальний фільм. Тобто, я досить часто добираю такі епітети, однак тут не було попередніх симпатій ані в режисерському, ані акторському складі. Просто... ідеальний.
Привіт, класика французського кінемотографу; тепер я, певно, доросла достатньо, щоб сприймати тебе.